^{Діяльність закладу дошкільної освіти у 2023-2024 навчальному році}

    Введення в Україні воєнного стану позначилося на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнала освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) не працюють, деякі — приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно, консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі(за наявності укриття).

В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів.

   Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те,

що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива.

У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах.

Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії:

• ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;
• теорія природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу;
• ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості;
• ідея солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

        Актуальні питання в умовах воєнного стану:

• організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників;
• підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях;
• організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку;
• налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців, представниками територіальних громад;
• надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами.

Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладу освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями,  представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладу у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період.

Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях. На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану.

Так, на сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах - «Сучасне дошкілля під крилами захисту». 

Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили

кризову подію;

• поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;
• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;
• хрестоматія для дітей дошкільного віку “Моя країна – Україна” з національно-патріотичного виховання.

Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюються та поповнюються на сайті МОН.

У зв’язку з тим, що  Кривий Ріг знаходиться на лінії зіткнення з населенними пунктами на яких ідуть воєнні дії та часто  оголошується  повітряна тривога, робота дошкільного закладу освіти тимчасово буде відбуватися в режимі он-лайн.

Наш дошкільний заклад повинен  стати осередком, який дасть  змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психологопедагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти.

Першочерговими завданнями закладу у воєнний час повинні  стати:

• налагодження ефективної комунікації учасників освітнього процесу;
• відновлення освітнього процесу;
• зарахування до закладу дітей раннього та дошкільного віку із числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;
• організація освітнього процесу в ЗДО для всіх дітей;
• створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу;
• створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами організації освітнього процесу й надання педагогічної підтримки дітям раннього та дошкільного віку, у тому числі й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;
• здійснення інформаційної підтримки та психологічного супроводу учасників освітнього процесу;
• здійснення співпраці з Криворізьким інклюзивно-ресурсним центром (далі - ІРЦ);
• застосування інструментів управлінської діяльності для вирішення  надзвичайних ситуацій.

В умовах війни педагогічні працівники   повинні  повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу посіло ключове місце.

При запровадженні дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми.

Найбільшої актуальною буде система комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дасть змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователя й усіма, хто задіяний в освітньому процесі,  обрано оптимальні для здійснення кожного конкретного завдання канали комунікації.

Основними формами онлайн-комунікацій визначено:

відеоконференцію, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі.

Ефективними  були(з квітня 2022) розміщені на сайті ЗДО завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку; створено групи із батьками, вихователями в соціальних мережах Viber  для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронної платформи  Google Classroom за напрямами Базового компоненту дошкільної освіти та віртуальну бібліотеку. 

Ефективними також можуть бути  робота в Telegram, WhatsApp тощо для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронних платформ Zoom, GoogleMeet, Microsoft Teams та ін.

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі слід звернути особливу увагу на такі аспекти:

• організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;
• забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
• організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;
• систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.

Бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання.

Синхронне навчання – це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне – коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми.

Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною.

Особливу увагу треба звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП).

Рекомендовано здійснювати перехід від прямої моделі надання освітніх послуг до тренерську: вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою тощо.

Педагог безпосередньо не має контакту з дитиною з ООП, але через батьків може продовжити її розвиток та освіту.

          Дивлячись на подіі, які відбуваються в країні хочу зосередити ваш погляд важливість листа МОН №1/9-766 від 12.12.2019 «Методичні рекомендації щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»

    Діти дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО та внутрішньо переміщених осіб, а також діти, які живуть у розташованих на лінії зіткнення населених пунктах, пережили та переживають травмівні події різного характеру, як от:

• розлука з рідними та близькими;
• тривале очікування звістки про рідну людину, телефонної розмови, зустрічі з рідною людиною;
• втрата близьких;
• ночівля у бомбосховищі під час обстрілів; переселення (переїзд), адаптація до нових умов життя тощо.

   Дітей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, можна віднести до категорії дітей із особливими освітніми потребами (пункт 20, частина 1, стаття 1 Закон України «Про освіту»).

Завдання педагогів закладів дошкільної освіти - допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя. Для цього необхідно вести постійне спостереження за ними і вихователеві - враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційно підтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психологопедагогічного супроводу.

Передусім у закладі дошкільної освіти необхідно створити сприятливі умови для розвитку особистості кожної дитини, а саме:

• забезпечення й захист усіх прав дітей;

• надання дітям педагогічної та психологічної підтримки й допомоги;

• наближення освітнього процесу до внутрішніх потреб кожної конкретної дитини, урахування дитячих інтересів, нахилів, намірів;

• розвиток індивідуальності дитини з огляду на ті особливості поведінки й характеру, які виникли внаслідок пережитої психотравми;

• створення для дітей можливостей вибору, прояву самостійності, творчості та експериментування.

Вихователі спільно з батьками мають забезпечувати цілісність, унікальність індивідуального розвитку кожної дитини. Аби пережиті психотравмівні події суттєво не вплинули на хід, траєкторію індивідуального розвитку дітей, вихователям треба якнайшвидше мінімізувати негативні наслідки.

Щодо психологічного супроводу всіх учасників освітнього процесу.

Сьогодні, в умовах війни, педагогу необхідно володіти елементарними навичками подолання тривожності, нападів панічної атаки, вміти переспрямувати увагу конкретної дитини, або дітей на позитивні явища, зацікавити їх, знайти способи піднесення їхнього настрою, знати елементарні способи розслаблення дитини у стані нервового напруження.

На допомогу педагогічним працівникам ЗДО у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо Пам’ятку для керівників закладів освіти.

Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому у стані стресу.

!!!!! У цьому контексті радимо переглянути Цикл вебінарів за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та громадською організацією «ЛаСтрада-Україна»

!!!!!Рекомендую працівникам ЗДО пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».

Щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

Звертаю особливу увагу, що одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2022/2023 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

Нам важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм;

• сприяти формуванню у дітей позитивного образу своєї країни,
• утверджувати активні позиції громадянина своєї країни,
• виховувати ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його
• історії, традицій, культури.

Зміст сучасного патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності, реальності сприйняття соціального сучасного життя – входження в яке є неодмінною умовою соціалізації дитини, життєвого досвіду, що стає надбанням особистості та актуалізує стан постійної готовності до безпеки, милосердя та практики підтримки життя, що, в цілому, характеризує гуманістично орієнтовану поведінку дитини.